За визначенням Е. канта, в пам’яті важливі три якості: швидкість запам’ятовування, його міцність і оперативність під час її відтворення. Саме над цим давайте й попрацюємо.

Закони пам’яті. Їх усього лише сім

1. Думайте. На думку німецького письменника І. Ліхтенберга, люди мало запам’ятовують через те, що самі дуже мало думають. Отож обов’язково намагайтеся в усьому віднаходити зміст. Не варто затуляти вуха руками й утуплюватися поглядом у текст, повторюючи подумки рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не зарахуються, бо в даному разі важливим є не процес, а результат. Останній буде значно кращим, якщо ви спробуєте знайти в тексті провдну думку, виділити її аргументацію, відмітити перехід до наступної –тобто попрацюєте в книжці з олівцем, зробите конспект.

         Вчіться не лише відповідати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо в книжці є відповіді на ваші заперечення – то проконтролюйте себе, якщо немає – намагайтеся відповідати самі, одночасно перевіряючи переконливість авторської позиції. Пам’ятайте, що порівняно з автором ви займаєте вигіднішу позицію: можете будь-якої миті його зупинити, запитати, можете скільки завгодно повертатися до обговорення однієї й тієї ж думки. А от автора має все це терпіти й думати про переваги свого викладу.

2. Цікавтесь. Якщо мова йде не про дозвільне читання, аби витратити час у дорозі, то, напевне, прочитане вам для чогось-таки потрібне. Орієнтуйтеся на поставлену мету, адже ваші зусилля – заради неї. Оцініть, що ви матимете з цієї інформації, і якщо користь дійсно очікується, то читати стане набагато цікавіше. Якщо ж ні, то поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: «Не читай того, чого не хочеш запам’ятати, і не запам’ятовуй того, чого не маєш на меті застосовувати». Іншими словами: щоб їжа була корисна – їжте з апетитом. Ця гастрономічна аналогія підводить нас до наступного закону.

3. «Їжте слона частинами». Завтра екзамени, але ви налаштовані рішуче, тому що попереду цілий день та ще й ніч. Віддаючи належне вашим здібностям, ми готові припустити , що до ранку ви опрацюєте-таки підручник і навіть будете пам’ятати його зміст десь до обідньої пори – рівно стільки, щоб успішно відповісти на кілька запитань екзаменатора. Та майте на увазі, що до книги рекордів Гіннеса та до міцних знань ведуть різні шляхи. Аби не нарікати потім на діряву пам’ять, подумайте: чому, приміром, сім раз відміряй – а раз відріж? А не п’ять чи десять? Чому перш ніж відрізати, треба сім раз відміряти, і чому саме семеро одного чекають? А ще були сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й сім днів тижня навряд чи випадковість…

         Психологи розшифрували секрет магічної сімки. Виявляється, таким є середній об’єм нашої оперативної пам’яті – за одночасного сприйняття вона здатна втримати близько  семи об’єктів. Облич, предметів, слів, фраз, параграфів – будь-чого. Причому легше запам’ятовуються перший та останній елементи ряду. Недарма останнє слово в суперечці кожний намагається залишити за собою; бо швидше за все в пам’яті залишається саме воно, а не попередні тривалі дебати.

         Якщо ж порція для запам’ятовування виявляється більше цієї норми, тоді на неї ви витратите набагато більше часу, аніж під час посильної і ритмічної роботи.

4. Будьте готові. Всім відомо, як важливо змінювати плани, якщо вже на щось налаштуватися. Певного настроювання на роботу вимагає й книжка. Крім того, не лише настроювання, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Адже нове легше «вкладається на вже готові полиці», міцніше тримається купи завдяки зв’язкам із попередньою інформацією. Поміркуйте про те, що ви знаєте на запропоновану тему; оцініть, наскільки нова інформація доповнити ваші знання. До роботи зі складним матеріалом корисно заздалегідь підготуватися: перечитати що-небудь з тієї самої теми, може, популярнішого характеру.

5. Не затоптуйте сліди. Давно помічено, що найлегше забути тільки-но вивчене – це спробувати тут-таки запам’ятати дещо подібне. Знаючи про це, не вчіть фізику одразу після математики, а історію після літератури.

6. Озирніться навкруги. Це найдійовіший спосіб упоратися із забудькуватістю. Уявивши обставини, за яких відбулася подія, ви і її зможете згадати, тому що одночасні враження мають властивості викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам'ять, зав’язаний за певної ситуації, потім допоможе згадати і причину, за якої ви його зробили.

7. Учіть від А до Я. Суть цього закону в тому, що вся інформація повинна сприйматися як закінчена цілість, а не як розрізнені скалки невідомого чого. Якщо ви будете заучувати вірш частинами, то потім біля дошки після кожного рядка довго пригадуватиме початок наступного. Вчіть усе відразу. Такий принцип сприятиме швидко пригадувати потрібне. Для цього почніть пригадувати спочатку.

         Цей закон суперечить третьому, як може здатися. Варто лише збільшити вихідні інформаційні одиниці, а відтак розбити їх на дрібніші групи. Проте не намагайтеся хутенько опрацювати щонайбільше матеріалу, бо це – марна спроба. Ліпше повторювати його протягом кількох днів, аніж у погоні за швидкими результатами, забути геть усе до наступного ранку.

Якщо ви хочете щось добре запам’ятати, то спочатку чітко усвідомте наступне: навіщо запам’ятовувати, що запам’ятовувати. Відтак виділіть суть, узагальніть зміст і запам’ятайте це узагальнення.